Загинув 14 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання в с.Богородичне Донецької області.
23 липня 2022 року потрапив під обстріл під час виконання бойового завдання в районі с.Берестове Донецької області.
Помер 9 травня 2022 року, у лікарні від поранень, потрапив під мінометно-артилерійський обстріл біля села Новогригорівка Миколаївської області.
Загинув 20 липня 2022 року під час ворожого артилерійського обстрілу в м.Гуляй Поле Пологівського району, Запорізької області.
Загинув 30 червня 2022 року у бою в населеному пункті Берестове Донецької області, від артобстрілу.
Загинув 25 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання, щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Червона Долина Баштанського району, Миколаївської області, під час ворожого авіаційного удару.
Загинув 4 березня 2022 року, під час артобстрілу в селищі Макарів.
Загинув 14 березня 2022 року близько 14:00 внаслідок обстрілу ворожих БМ-21 «Град» у Київській області
2 травня 2022 року потрапив під ворожий мінометний обстріл у селі Пречистівка Донецької області.
Загинув 11 лютого 2023 року в бою з окупантами під містом Вугледар на Донеччині.
Загинув 24 лютого 2022 року у смт. Чаплинка, Скадовського району Херсонській області, від артилерійського обстрілу.
Загинув 10 березня 2015 року підірвавшись на вибуховому пристрої з «розтяжкою» під час виконання бойового завдання у селі Златоустівка Донецької області.
Помер від зупинки серця під час чергування на блокпості в місті Волноваха Донецької області 16 лютого 2016 року.
Загинув 20 січня 2015 року під час оборони Донецького аеропорту. Знівечене тіло воїна було упізнано серед загиблих героїв, тіла яких волонтери вивезли з-під завалів аеропорту до моргу в Дніпропетровську.
Загинув увечері 20 листопада 2020 року під час супроводження колони військової техніки від наїзду цивільного авто на проїжджій частині однієї з вулиць міста Сєвєродонецьк.
Із двома побратимами загинув 9 грудня 2019 року у вечірню пору під час переміщення на позиціях в межах взводного опорного пункту між 29-м блокпостом та селом Жолобок...
Загинув 16 лютого 2017 року внаслідок обстрілу російськими терористами взводного опорного пункту в районі села Водяне Донецької області.
Загинув під час виконання бойового завдання 22 липня 2017 року в Луганській області.
Загинув 20 березня 2015 під час бойового зіткнення з російськими диверсантами поблизу селища Опитне Донецької області. Прикриваючи пораненого товариша, потрапив під кулеметний вогонь з близької відстані.
18 листопада 2017 року при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО на Луганщині отримав важке поранення голови від кулі снайпера.
Загинув 13 серпня 2014 року під час обстрілу з БМ-21 підрозділів бригади в районі с. Новоганнівка Луганської області.
Помер 6 серпня 2014 року від поранень отриманих 14 липня 2014 р. під час переміщення в колоні в районі с. Черемшине Луганської області, пострілом ПТРК уражено САУ 2С1.
Помер 16 квітня 2022 року у шпиталі Дніпра від поранень в бою з окупантами під Волновахою на Донеччині.
Трагічно загинув 5 серпня 2021 р. під час несення служби в районі м. Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область.
3 липня 2015 року загинув біля Артемівська Донецької області.
Загинув 3 червня 2015 рік. у бою під час відбиття атаки російських збройних формувань на місто Мар'їнка (Донецька область).
Загинув 5 вересня 2014 р. в бою з російським диверсійним підрозділом в районі с. Цвітні Піски, Слов'яносербський район, Луганська область.
Помер 23 вересня 2015 р. під час несення служби в районі с. Кременівка, Володарський район, Донецька область.
Загинув 15 червня 2015 р. під час виконання службового завдання.
Помер 6 серпня 2021 р. під час несення служби в с. Мангуш Маріупольського району на Донеччині внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.
Загинув 9 січня 2017 року, Донецька область.
Помер 7 липня 2016 р. у госпіталі м. Харків від травм отриманих під час несення служби в районі с. Покровське, Бахмутський район, Донецька область.
Після тривалого лікування Семенюк Роман Олександрович помер у Рівненський обласній клінічній лікарні, 10.11.2016 р., причина смерті гостра серцева недостатність
2 лютого 2015 року загинув під час мінометного обстрілу терористами, виконуючи бойове завдання з усунення пошкоджень зв'язку в базовому таборі під Дебальцевим.
Загинув 11 березня 2015 року неподалік від міста Маріуполь під час виконання бойового завдання.
Загинув разом із 16 побратимами 22 травня 2014 року під час збройного нападу проросійських бойовиків на блокпост в районі селищ Благодатне та Ольгинка Донецької області.
Загинув 1 листопада 2016 року під час обстрілу взводного опорного пункту в районі села Славне Мар’їнського району Донецької області.
Зник безвісти 6 лютого 2015 року після бою поблизу селища Чорнухине Луганської області під час танкової атаки російських збройних формувань на взводний опорний пункт «Віталій».
Загинув 25 січня 2020 року під час несення служби поблизу села Троїцьке Сєвєродонецького району Луганської області.
Загинув від вибуху гранати у бліндажі 8 серпня 2015 року поблизу селища Зайцеве Донецької області. Початково причиною смерті було вказано «самоушкодження гранатою».
Помер 16 червня 2015 року у ВМКЦ Західного регіону (м. Львів) від двобічної пневмонії, якою захворів під час несення служби у секторі «А» (Луганська область) зони проведення АТО.
3 квітня 2015 року підірвався на мінному полі у місті Авдіївка, Донецької області. 6 квітня 2015 року помер в лікарні імені Мечникова міста Дніпропетровськ від отриманих поранень.
Помер 13 липня 2015 року від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання у результаті підриву вибухового пристрою на розтяжці поблизу селища Новотошківське Луганської області.
Помер 29 червня 2015 року в смт Желанне Ясинуватського району Донецької області від серцевої недостатності.
Помер 25 червня 2015 року біля селища Луганське Бахмутського району Донецької області в ході виконання службового завдання. Під час проведення лінії зв'язку під артобстрілом у Сергія стався серцевий напад.