Радько Сергій Валентинович

Радько Сергій Валентинович

Дата та місце народження:

Дата та обставини загибелі:

Загинув 21 січня 2023 року поблизу села Кармазинівка Луганської області, відволікаючи вогонь ворожого дрона на себе

Звання:

сержант ДПСУ.

Місце поховання:

місто Сарни, Сарненська територіальна громада, Сарненський район, 27 січня 2023 рік.

Життєпис:

Навчався у Сарненській ЗОШ№2. Під час навчання в школі зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працеюбний, уважний учень. Після закінчення середньої школи поїхав до Будапешту, де почав працювати на заводі. Тут також був старанним та сумлінним працівником.
Сергій був позитивним, працелюбним, ввічливим та цілеспрямованим. У вільний час почав малювати, писати вірші, складати картини з пазлів та займатись спортом. Був комунікабельний та мав багато друзів. Після повернення з-за кордону вирішив вступити на військову службу до ЗСУ, Під час проходження служби отримав військове звання «молодший сержант» Державної прикордонної служби України.
З початком повномасштабного вторгнення 24-річний Сергій Радько став на захист рідної землі ще в березні 2022 року, підписавши контракт, адже був патріотом своєї країни. Служив сержантом прикордонної служби у Мукачівському прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі. Мав позивний Єнот. Був влучним стрільцем, через що отримав посаду «снайпер». Навіть перебуваючи в окопах не покинув своє улюблене заняття – писати вірші.
Бойовий шлях Сергія був нелегкий: одинадцять місяців захищав Україну в напрямках Житомир, Лиман, Краматорськ, Харків, Луганськ…

Нагороди:

навічно зараховано до списків особового складу 27-го прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі.

Відео:

Логотип Віртуального меморіалу© 2024 Віртуальний меморіал героїв Рівненщини.
Сайт Рівненського обласного краєзнавчого музею.