Дата та місце народження:
Дата та обставини загибелі:
Загинув 21 вересня 2023 року, в результаті підриву на міні в районі Висоцької громади, Сарненського району.
Звання:
Підрозділ:
60 батальйон «Поліські вовки», 104-а окрема бригада територіальної оборони, військова частина А7072.
Місце поховання:
місто Сарни, Сарненський район, Сарненська територіальна громада, 23 вересня 2023 року.
Життєпис:
Батько з дитинства привчав Сергія до витривалості: вранці зарядка та віджимання, а мама - до чистоти та охайності. Вмів готувати, робив це з задоволенням і для побратимів. Сергій Головачук в юні роки закінчив Сарненський професійний аграрний ліцей, отримавши професію електрика.
Був одружений, але життя з дружиною не склалося. Про те він дуже любив і піклувався про свою донечку Ангеліну. Найбільша пристрасть у Сергія була до вантажівок, він знав їх досконало. Тому його цінували на підприємстві "Ната" та " Vaillant" за його професійні якості.
Він нікому не міг відмовити в допомозі. Перед призовом на військову службу чоловік працював водієм у місцевого приватного підприємця. Товариші кажуть, що Сергій був дуже чуйною і доброю людиною. У Сергія були свої плани на життя, свої мрії.
Хотів все встигнути зробити, мабуть, щось відчував. Хотів бути потрібним, тому завжди повторював "люблю робити добро та допомагати іншим". Коли приїжджав до батьківської хати з позицій, то називав маму Тетяну не інакше, як "сонечко".
Саме, так пізніше почав називати кохану Людмилу, з якою був щасливим. Дві вишиванки, кольору хакі - для нього, біла - для неї, так і залишилися лежати, не дочекавшись знаменної події.
Герой не вагаючись став на захист Батьківщини, з початку повномасштабного вторгнення, у складі 60-го батальйону «Поліські вовки», 104-ї бригад ТРО, військової частини А7072. Був техніком роти.
На цій посаді Сергій ремонтував, підказував іншим, шукав комплектуючі, тому навіть "безнадійним" автомобілям давав шанс на життя. Побратими дали йому позивний «Шаман». У 2022 році всі чекали наступу з білорусі, але хлопці жартували " Немає чого боятися, бо на позиції Шаман, він все врегулює, "підшаманить".
Коли хлопці стояли біля Бахмута, то відділення Сергія посилали в найгарячіші точки, бо знали куля омине всіх, якщо йшов з ними Шаман.
З 11.04.2023 року по 24.07.2023 року брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку. Там отримав вогнепально-осколкове поранення. Незадовго до загибелі Сергію Головачуку, було присвоєно звання «старший сержант».
Був одружений, але життя з дружиною не склалося. Про те він дуже любив і піклувався про свою донечку Ангеліну. Найбільша пристрасть у Сергія була до вантажівок, він знав їх досконало. Тому його цінували на підприємстві "Ната" та " Vaillant" за його професійні якості.
Він нікому не міг відмовити в допомозі. Перед призовом на військову службу чоловік працював водієм у місцевого приватного підприємця. Товариші кажуть, що Сергій був дуже чуйною і доброю людиною. У Сергія були свої плани на життя, свої мрії.
Хотів все встигнути зробити, мабуть, щось відчував. Хотів бути потрібним, тому завжди повторював "люблю робити добро та допомагати іншим". Коли приїжджав до батьківської хати з позицій, то називав маму Тетяну не інакше, як "сонечко".
Саме, так пізніше почав називати кохану Людмилу, з якою був щасливим. Дві вишиванки, кольору хакі - для нього, біла - для неї, так і залишилися лежати, не дочекавшись знаменної події.
Герой не вагаючись став на захист Батьківщини, з початку повномасштабного вторгнення, у складі 60-го батальйону «Поліські вовки», 104-ї бригад ТРО, військової частини А7072. Був техніком роти.
На цій посаді Сергій ремонтував, підказував іншим, шукав комплектуючі, тому навіть "безнадійним" автомобілям давав шанс на життя. Побратими дали йому позивний «Шаман». У 2022 році всі чекали наступу з білорусі, але хлопці жартували " Немає чого боятися, бо на позиції Шаман, він все врегулює, "підшаманить".
Коли хлопці стояли біля Бахмута, то відділення Сергія посилали в найгарячіші точки, бо знали куля омине всіх, якщо йшов з ними Шаман.
З 11.04.2023 року по 24.07.2023 року брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку. Там отримав вогнепально-осколкове поранення. Незадовго до загибелі Сергію Головачуку, було присвоєно звання «старший сержант».
