Сарненська територіальна громада, Сарненський район

Добриднік Петро Михайлович

Добриднік Петро Михайлович

Дата та місце народження:

05 січня 1970 ріку, село Кричильськ, Сарненська територіальна громадаСарненський район.

Дата та обставини загибелі:

Загинув 10 грудня 2022 року, під час відбиття штурмових дій противника в районі міста Соледар, Донецької області, обстріл касетними боєприпасами.

Звання:

штаб - сержант.

Місце поховання:

місто Сарни, Сарненський район, 16 грудня 2022 рік.

Життєпис:

Після закінчення середньої школи працював на різних будовах. У 1988 році одружився. Одразу ж після весілля, молода дружина Наталія Костянтинівна, провела коханого на службу в армію.
Служив у м.Петрозаводськ (республіка Карелія) в ракетних військах. За час несення служби зарекомендував себе з позитивної сторони, активно займався спортом (гирі) за що був відзначений різного виду відзнаками та нагородами. На той час мав військове звання старший сержант.
Після повернення з армії, у 1990 році, влаштувався на роботу слюсарем на Сарненський маслозавод. З 1991 по 1998 рр. працював старшим контролером у Катеринівській виправній колонії, де йому було присвоєне звання прапорщика.
На той час у сім’і Добридніків народилося дві доньки і постало питання будівництва власної оселі. Петро Михайлович вирішив покинути службу і для забезпечення родини став їздити на сезонні роботи. З дружиною проживав у м.Сарни провулок Шкільний, 14.
Він дуже любив свою сім’ю, був відповідальним господарем, коханим чоловіком та турботливим дідусем. Внучат своїх любив більш за все на світі – любив з ними піти на рибалку, по гриби, пограти в різні ігри… Він був для них не тільки дідусем, а й товаришем.
Петро Михайлович був працьовитою і відповідальною людиною, цілеспрямованою, небайдужою, чесною, завжди говорив правду, яка б вона не була. Був надійним другом і товаришем, «душею компанії», такий собі веселий «говорун».
Але мирне життя щасливої родини сколихнула страшна звістка – війна! Петро Михайлович як військовий, а також тато і дідусь, відразу ж прийняв рішення – йти на захист своєї держави. Він був патріотом і дуже гордився що він українець, і переживав не тільки за свою родину а й за всю країну. Петро Михайлович не вагаючись пішов на службу добровольцем 26 лютого 2022 року.
Спочатку військову підготовку проходив на Рівненському полігоні, де показав успішні результати. З жовтня 2022 року був передислокований на Херсонський напрямок в склад А1556 128-ї гірсько-штурмової Закарпатської бригади на посаду стрільця-снайпера. Приймав активну участь у витісненні ворога із правого берега м.Херсон.
Логотип Віртуального меморіалу© 2024 Віртуальний меморіал героїв Рівненщини.
Сайт Рівненського обласного краєзнавчого музею.