Дата та місце народження:
28 серпня 1987 рік, село Підлісне, Дубровицька територіальна громада, Сарненський район.
Дата та обставини загибелі:
Зник безвісти 4 листопада 2023 року, під час бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області, у березні 2024 року, було встановлено його особу.
Звання:
Підрозділ:
військова частина №0641, 90 окремий аеромобільний батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова.
Місце поховання:
місто Сарни, Сарненський район, Сарненська територіальна громада, 23 березня 2024 рік.
Життєпис:
В дитистві родина переїхала до міста Сарни. Тут у 2002 році закінчив 9-й клас Сарненського НВК «Школа-колегіум» (нині ліцей №1) і продовжив навчання у ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей», який закінчив у 2005 році та здобув спеціальність тракториста-водія.
Вячеслав ще зовсім юним, відразу після закінчення училища, почав трудову діяльність на серйозній та відповідальній посаді — охоронець у Катеринівській виправній колонії №46.
Завзятість, наполегливість, відданість своїй справі нового працівника відразу помітило керівництво закладу. І поступово, за відповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків, Вячеслав отримав звання молодший сержант внутрішньої служби.
Поза роботою він був затятим вболівальником футболу. Намагався не пропустити жодного матчу. Любив готувати і радувати родину різними стравами, смаколиками та випічкою.
Рідні та колеги знають його як чесну та щиру людину. Спокійного та доброзичливого друга, мужнього та не конфліктного працівника.
Як справжній патріот Вячеслав не заховався за посадою, а добровільно 23 лютого 2023 року став до лав ЗСУ. Ніс службу у військовій частині №0641 в 90-му окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова.
Навіть після поранення він повернувся на фронт. Позивного не мав, всі його називали просто Славік. Усі здобуті якості та навички солдат Ничипорук вміло застосовував у бою.
Вячеслав ще зовсім юним, відразу після закінчення училища, почав трудову діяльність на серйозній та відповідальній посаді — охоронець у Катеринівській виправній колонії №46.
Завзятість, наполегливість, відданість своїй справі нового працівника відразу помітило керівництво закладу. І поступово, за відповідальне ставлення до виконання посадових обов'язків, Вячеслав отримав звання молодший сержант внутрішньої служби.
Поза роботою він був затятим вболівальником футболу. Намагався не пропустити жодного матчу. Любив готувати і радувати родину різними стравами, смаколиками та випічкою.
Рідні та колеги знають його як чесну та щиру людину. Спокійного та доброзичливого друга, мужнього та не конфліктного працівника.
Як справжній патріот Вячеслав не заховався за посадою, а добровільно 23 лютого 2023 року став до лав ЗСУ. Ніс службу у військовій частині №0641 в 90-му окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова.
Навіть після поранення він повернувся на фронт. Позивного не мав, всі його називали просто Славік. Усі здобуті якості та навички солдат Ничипорук вміло застосовував у бою.
